Диригент військового оркестру 12-ї маріупольської бригади Нацгвардії Іван Лужний повернувся з неволі Фото 27.06.2026 16:20 Укрінформ Серед 160 українських захисників, які звільнилися з полону 26 червня, є майор Іван Лужний, диригент військового оркестру 12-ї маріупольської бригади Нацгвардії, котрий провів понад чотири роки в російському ув’язненні.
Про це кореспондентці Укрінформу повідомила його матір Орися Лужна.
Іван Лужний родом із села Вільховець, що на Тернопільщині. Перед повномасштабним вторгненням проживав у Маріуполі.
«Іван з юних літ захоплювався музикою. Здобував призи на численних конкурсах. Згодом присвятив своє життя цій пристрасті. Закінчив Хмельницьке музичне училище ім. В.І.Заремби та Донецьку державну музичну академію», — розповіла матір.
За її словами, Іван разом зі своїм колективом неодноразово виступав за кордоном. Також вони завжди були присутні на всіх значущих подіях у житті Маріуполя, і їх дуже любили городяни.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, жінка згадує дзвінок сина о 4:00 ранку – він повідомив, що вже на бойовому чергуванні. Після цього настали тривожні дні та ночі очікування новин та переживань.
«Іван потрапив до полону 20 травня 2022 року після виходу маріупольського гарнізону з «Азовсталі». Ми маємо відомості, що він був поранений. Далі їх перевели до Оленівки. За весь час ув’язнення ми отримали від сина три листи. Він писав, що в нього все гаразд, що їх добре годують, виводять на прогулянки, що вони мають змогу читати. Зрозуміло, що їм було велено, що писати, це було одразу очевидно. Ми теж надсилали Іванові листи і знаємо, що він їх отримував», — продовжила мати військовослужбовця.
Орися Лужна багаторазово брала участь у заходах на підтримку військовополонених, відвідувала наради в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими та в Офісі Омбудсмена Дмитра Лубінця, подавала звернення з проханням звільнити сина, спілкувалася з українськими та закордонними журналістами.
«Ці поїздки, зустрічі з родинами військовополонених, підтримка близьких та односельців допомагали мені не впадати у відчай та не втрачати надію. Мене також завжди підтримувала кохана дівчина Івана — Стелла, яка разом із нашою родиною чекала на його повернення. Вона, після першого обміну полоненими, придбала для нього все необхідне – одяг, вітаміни для відновлення. Ми не уявляли, що доведеться чекати так довго, тому термін придатності вітамінів минув, і довелося купувати нові. Але найголовніше – Іван уже на рідній землі», — ділиться жінка, ледь стримуючи сльози.
Вона перебувала на роботі, коли їй зателефонували з Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та повідомили, що син хоче з нею поговорити: «Я того дня була зайнята і не заходила в «Дію». На вихідних планувала їхати на зустріч до Координаційного штабу і думала, що дзвінок стосується цього. Коли ж мені сказали, що Іван поруч, я почала кричати від щастя. Тоді почула голос сина: «Мамо, я вже в Україні». Це були неймовірні відчуття».
Орися Лужна з нетерпінням чекає на зустріч з Іваном і мріє обійняти сина вперше за чотири довгих роки.
«Хочу висловити подяку за молитви священникам храмів нашої громади та інших церков, які молилися за звільнення Івана, спільноті «Матері в молитві», сестрі, всім рідним, сусідам за молитви та підтримку. Я вже зблизилася з матерями та дружинами, які чекають на своїх синів та чоловіків з полону, з волонтерами, які нам допомагають. Також щиро вдячна всім українцям, які приходять на акції протесту на підтримку військовополонених. Ви робите надзвичайно важливу справу», — зазначила вона.
Як інформував Укрінформ, Україна повернула з російського полону ще 160 військових, котрі перебували в неволі з 2022 року.
Фото з сімейного архіву Орисі Лужної
Нацгвардія Обмін Полонені Оркестр