Музей, який відвідують люди та ангели Репортаж 18.05.2026 11:01 Укрінформ В Одеському національному художньому музеї говорять, що багато працюють задля пам’яті про митців, які загинули на війні.
Збірка ОХМ містить тисячі мистецьких творів – від іконопису до сучасного мистецтва. В його фондах зберігаються роботи Івана Айвазовського, Михайла Врубеля, Василя Кандинського, а також одна з найважливіших колекцій українського авангарду. Після початку повномасштабного вторгнення РФ, більшу частину надбання було евакуйовано з історичного палацу Потоцьких у центрі Одеси, де розташований музей.
ФОНДИ ПОПОВНЮЮТЬСЯ НЕЗВАЖАЮЧИ НА ВІЙНУ
– Ми були одними з перших музеїв, які евакуювали майже всю свою колекцію, – розповідає директорка музею Катерина Кулай. – За час великої війни приховані картини демонструвалися лише раз – наприкінці минулого року в Zenyk Art Gallery у Львові. Це були роботи на морську тематику Юрія Єгорова, Айвазовського, навіть Куїнджі. У галереї тоді спостерігалася рекордна кількість відвідувачів, вони казали, що це як ковток повітря, якого зараз так не вистачає. Після цього картини повернули до місць зберігання.
Незважаючи на повномасштабну війну, фонд музею продовжує поповнюватися роботами сучасних авторів. Одеський художній музей звертається до меценатів із проханням придбати та передати в дар важливі твори. Наприклад, за цей період було отримано майже 500 експонатів – картини, фотографії, кераміка тощо. Частину творів автори залишають музею після завершення виставок.
– Це полотна Юрія Пліса, Дмитра Молдованова, Анастасії Колібаби. Ми шукаємо можливості, щоб придбати триметрову сукню Дар’ї Чечушкової. Для пошуку фінансування на закупівлю мистецтва необхідна цілеспрямована робота. Нам дуже пощастило за каденції попереднього директора Олександра Ройтбурда. Коли він був депутатом облради, спрямував свій депутатський фонд на придбання мистецьких творів. Він також подарував музею кілька сотень робіт зі своєї особистої колекції, – зазначає Кулай.
Роботи самого Ройтбурда в музеї представлені лише трьома екземплярами.
– Дві картини 1980-х років раннього періоду, а одну він передав у дар на 120-річчя музею. Ройтбурд мав своє бачення і не бажав наповнювати колекцію власними роботами, будучи директором. Для нас це величезна втрата, адже зараз на ринку його твори продаються за 25-30 тис. доларів. Але ми шукаємо шляхи для їх придбання, – зауважує директорка.
Після російського удару по центру Одеси 5 листопада 2023 року музей зазнав пошкоджень – постраждала майже половина виставкових залів. Однак, вже за місяць він знову відкрив свої двері для відвідувачів. У відновленні брали участь міжнародні організації, фонд ЮНЕСКО та уряд Італії, який у рамках програми «Відновлення та збереження культурної спадщини Одеського регіону» виділив кошти на ремонт музею.
ГРОТ І КАТЕРИНА
Одне з найвідоміших місць Одеського художнього музею – штучний грот, створений у 1880-х роках. Всередині збереглися елементи старовинного штучного водоспаду. Під час повітряних тривог цей простір використовується як укриття для працівників та відвідувачів. Поруч розташований колишній винний погріб, де нині проводяться дитячі майстер-класи, кінопокази та публічні обговорення. Зараз у гроті тривають ремонтні роботи.
Катерина Кулай зазначає, що іноземних журналістів музей цікавить ще й тому, що у його внутрішньому дворі зберігається демонтований пам’ятник Катерині.
– Він досі тут, бо процес його подальшого облаштування не надто просувається. Тому пам’ятник чудово “відпочиває” у саркофазі. Після влучання його було сильно пошкоджено, ми його відремонтували. Від іноземних журналістів спостерігається дуже високий запит на можливість побачити Катерину. Ми спочатку ображалися, що пам’ятник викликає більше інтересу, ніж сам музей, але почали використовувати це на власну користь: спочатку, будь ласка, завітайте до музею, – ділиться Кулай.
При музеї у 2017 році було засновано громадську організацію Museum for Change. Після початку повномасштабної війни основним напрямком її діяльності стала допомога українським культурним установам у збереженні колекцій та команд.
– Сьогодні, окрім того, що ми самі дбаємо про колекцію, ми також активно допомагаємо в організації евакуації музеїв, – каже Кулай.
У жовтні при музеї відбулися тренінги «Вартові спадщини», у яких взяли участь 160 осіб, з яких 90 дійшли до практичної частини. Саме ця група волонтерів нині формує в місті ядро спільноти, готову діяти у разі нових ударів по культурних об’єктах.
– Під час тренінгів було виділено зону, де було розкидано імітації живопису, кераміки, графіки, скла. І ми в реальному часі, з вимкненим світлом, відпрацьовували дії у разі руйнування об’єктів культурної спадщини внаслідок обстрілів РФ, – пояснює Кулай.
МУЗЕЙ МАЙБУТНЬОГО
До Дня музеїв в ОХМ підготували виставку дитячих малюнків на тему «Музей, який єднає суспільство», де було представлено майже 100 робіт.
Минулого року темою дитячих малюнків був «музей майбутнього». Один із підписів особливо запам’ятався співробітникам.
– Музей майбутнього – це простір, який відвідують люди та ангели. Я усвідомлюю, як багато зараз ми працюємо з пам’яттю: з художниками, письменниками, представниками сфери культури, які загинули. Розумію, що Олександр Ройтбурд також є одним з ангелів, що продовжують оберігати наш музей, – пояснює пані Катерина.
У музеї приділяють особливу увагу дітям. Для них організовують квести та екскурсії, щоб у ігровій формі ознайомити з мистецтвом. Також обладнано кілька зон відпочинку для найменших відвідувачів.
Сьогодні в музеї працює 90 співробітників: 70 – на бюджетному фінансуванні, ще 20 працівників отримують заробітну плату зі спеціального рахунку. Окрім продажу квитків, цей рахунок поповнюється завдяки сувенірній крамниці музею.
– Ми прагнемо, щоб наш мерч був цікавим і близьким людям, які навіть не знайомі з музеєм. Пишаємося тим, що вся наша брендована продукція – українського виробництва, – зазначає Кулай.
У музейній крамниці можна придбати одяг, сумки, закладки, наліпки, календарі та інші предмети з принтами робіт з колекції музею.
Катерина Кулай додає, що навіть у складні моменти, коли закінчується мотивація, залишається дисципліна – просто продовжувати свою справу, не зупинятися. Її надихає усвідомлення важливості музею для міста та країни, адже культура сьогодні є частиною боротьби за майбутнє.
Ганна Бодрова
Фото Ніни Ляшонок
Культурна спадщина Музей Обстріл Одеса Мистецтво Художник Ройтбурд Кандинський Війна з Росією Куїнджі