Росія завдала наймасштабніших руйнувань культурним об’єктам у столиці за весь період повномасштабної агресії. Наразі зафіксовано щонайменше 14 постраждалих культурних установ та пам’яток у Києві, але ця кількість ще може змінитися.
Як інформує Укрінформ, про це під час телемарафону повідомила Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України, Міністр культури Тетяна Бережна.
«Ми можемо констатувати, що це найбільш масштабне пошкодження культурних осередків Києва за весь час повномасштабної війни. Ми продовжуємо документувати наслідки російських ударів та отримувати повідомлення про завдані збитки. Наразі Міністерство культури отримало відомості про пошкодження щонайменше 14 культурних закладів та пам’яток у Києві, проте ця інформація ще потребує уточнення», – зазначила Бережна.
Вона додала, що будівля Національного художнього музею України зазнала серйозних пошкоджень, проте, на щастя, музейна колекція та персонал не постраждали. Національний музей «Чорнобиль» також зазнав значних руйнувань, з майже 40% експозиції знищено.
У Києві тривають роботи з ліквідації наслідків масованої атаки РФ 24 травня / Фото: Кирило Чуботін. Укрінформ 1 / 10
«Щодо інших установ та організацій, то це Театр імені Івана Франка, Національна музична академія України, наша консерваторія. Також Національна філармонія України, Київська мала опера, Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого, розташована на Поштовій площі, Київська опера – це муніципальний заклад, Інститут літератури. Крім того, Контрактовий дім, Поштова станція та Житній ринок», – перелічила Бережна.
Вона підкреслила, що це свідчить про продовження Росією цілеспрямованих атак на українську культуру, пам’ять та національну ідентичність.
Бережна наголосила на надзвичайній важливості оцифрування музейних колекцій. Міністерство культури активно працює над програмами цифровізації. Це дозволить відтворювати експонати у разі їхньої втрати, а також полегшить процес їх повернення через Інтерпол у випадку викрадення росіянами.
Водночас вона відзначила, що на жаль, наразі оцифровано лише невеликий відсоток матеріалів, оскільки співпраця з міжнародними партнерами, які надають підтримку в оцифруванні, розпочалася нещодавно.
«Ми застосовуємо штучний інтелект для цих потреб. Проте надзвичайно важливо відзначити, що ми дуже вдячні тим директорам музеїв, які, усвідомлюючи можливість окупації, вилучали паперові та архівні музейні документи. Зараз ми будемо їх оцифровувати та фіксувати викрадене», – розповіла Бережна.
Вона уточнила, що музеї бувають як державними, так і комунальними, і ступінь оцифрування в кожному з них різний.
Вона нагадала, що Мінкульт спільно з урядом затвердили порядок евакуації музейних цінностей під час воєнного стану. Це чіткі правила, які визначають відповідальних осіб, їхні дії та випадки, коли необхідно евакуювати спадщину та музейні предмети, що перебувають під загрозою.
«З одного боку, це дуже складне завдання, адже кожен власник, кожен директор музею прагне якомога довше зберегти музейні експонати, за які він несе відповідальність, у які вклав усе своє життя і які зберігаються в його музеї. Проте ми розуміємо, що якщо об’єкт знаходиться за 50 км від лінії фронту, це вже зона обов’язкової евакуації музейних предметів. Відповідно, на сьогоднішній день вже евакуйовано понад 700 000 музейних предметів з прифронтових територій», – повідомила міністерка.
За її словами, також триває співпраця з міжнародними партнерами щодо створення сучасних сховищ та надання допомоги музеям, які приймають евакуйовані колекції.
Робота рятувальників після російської атаки на Київ 24 травня Фото: ДСНС 1 / 9
