Ольга Хоружинська Франкова: розвінчуємо міфи про пару, яка дійсно символічно поєднала Україну 11.04.2026 10:07 Укрінформ Чи забарився на свій шлюб 140 років тому в Києві австрійський громадянин, і як допомагала його відносинам із молодою нареченою Олена Пчілка
Авторка, перекладачка, діячка, публіцистка та видавчиня – все це про Ольгу Хоружинську зі Слобожанщини, котра стала офіційною дружиною одного з найвідоміших українських мислителів Івана Франка. Свахою для цього весняного весілля 1886 року в Києві була мати Лесі Українки – Олена Петрівна Косач, котру зараз більшість знає під псевдонімом Олена Пчілка.
У ті часи, 140 років тому, Україна була поділена між двома імперіями. Тому ті, хто хотів бачити Україну єдиною країною, союз життів Івана Франка зі Львівщини та Ольги Хоружинської зі Слобожанщини називали об’єднавчим. Безперечно, від самого початку саме це викликало домисли щодо того, що Франко «зовсім не любив дружину, що навіть на своє весілля спізнився».
Як було насправді? Що відомо про Ольгу Хоружинську? Щоб дати відповіді на ці питання, Укрінформ поговорив із науковцями Музею видатних діячів української культури, що має відокремлений науково-дослідний відділ «Іван Франко і Київ», Національного музею літератури України та дослідником родини Хоружинських із Харкова.
НЕОДНОЗНАЧНОСТІ ЩОДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ДРУЖИНИ ФРАНКА
Сестри Олександра та Ольга Хоружинська, 1885 р. Експозиція у Музеї видатних діячів української культури
На фотографії 1885 року, зробленій у Києві, ми бачимо двох сестер-красунь Хоружинських в убраннях: Олександру й Ольгу (справа). Збереглася також фотографія ще 1869 року, на якій із матір’ю, Марією Іванівною Хоружинською, стоять семеро дітей. Серед них – і дві найменші доньки.
Дослідник роду Хоружинських із Харкова Андрій Парамонов говорить, що майбутня дружина Івана Франка – Ольга Федорівна Хоружинська – з’явилася на світ та була охрещена в козацькому містечку Бірки Зіньківського повіту Полтавської губернії (зараз це Полтавський район однойменної області). Ймовірно, це відбулося 1864 року. Хоча архівних даних, які б це підтверджували, наразі не знайдено. У той час, як є реєстрація народження сестри Ольги – Олександри 21 січня 1863 року.
Батько Федір Васильович Хоружинський, народжений у Харкові, починав кар’єру в судових органах, декілька разів змінював місце роботи й наприкінці життя отримав звання колезького асесора. Він помер у віці 43 років – на початку серпня 1867-го, розповідає дослідник, котрий працював у фондах Державного архіву Харківської області.
Ольга Хоружинська у Харкові
Після цього піклувався дітьми молодший брат покійного – Василь (1836 р. н.), котрий жив у Харкові, спочатку у власному будинку по вулиці Москалівській, 7, а через деякий час вирішив звести новий, ближче до центру міста, на вулиці Конторській. Там у будівлі із сучасним № 23 деякий час мешкала Ольга Хоружинська, а також її старший брат Іван, котрий навчався в Першій чоловічій гімназії.
Ольга Хоружинська, як і сестра Олександра, спочатку закінчила Харківський Інститут шляхетних дівчат. А потім вони разом приїхали навчатися на Вищі жіночі курси в Києві.
Станом на 1886 рік, коли одружилися Іван Франко та Ольга Хоружинська, її перший опікун зробив кар’єру в Харківській казенній палаті: працював чиновником спеціальних доручень, мав ранг надвірного радника. А наприкінці служби отримав звання колезького радника. До речі, Василь Васильович Хоружинський також одружився у травні 1886 року: у Харкові, у Преображенській церкві на Москалівці, одружився із значно молодшою підданою Данії Августою Цецілією Генріхівною Кнудзен (1860 р. н.).
Людмила Ольховська та Марко Мілютін досліджують тему «Іван Франко і Київ»
Разом з цим Ольга Хоружинська з сестрою Олександрою закінчили Харківський Інститут шляхетних дівчат і Вищі жіночі курси в Києві.
До сьогодні деякі з науковців сумніваються щодо точної дати народження Ольги Хоружинської. Дослідник архівів Андрій Парамонов вважає, що документально вдасться підтвердити 10 квітня 1864 року – як вже на схилі віку говорила Франкова дружина. Тому що статус її батька передбачав фіксацію багатьох особистих і родинних дат. До того ж, коли після його смерті діти залишилися напівсиротами, неповнолітнім надавали державну опіку, що теж передбачало чітке документування. (Оскільки опіка в Російській імперії називалася іменем монарха, то можна зустріти неправдиве чи й від самого початку навмисно поширене для маніпуляцій твердження, що Ольга Хоружинська із сестрою були на царському утриманні).
Андрій Парамонов нагадує, що архів Харківської області через російсько-українську війну не доступний для досліджень із кінця 2021 року. Дослідник переконаний, що після відновлення можливості працювати з документами ХІХ століття знайдуться офіційні записи дати народження Ольги Хоружинської.
ПЕРШЕ СІМЕЙНЕ ФОТО ФРАНКІВ У КИЄВІ ЗРОБИВ ВОЛОДИМИР ВИСОЦЬКИЙ
Колегія Павла Галагана у Києві – нині Національний музей літератури України. Архівне фото
У Києві піклувався молодшими сестрами Хоружинськими Єлисей Трегубов, випускник історико-філологічного факультету університету, з 1876 року вихователь та викладач історії в Колегії Павла Галагана. Полтавець був одружений із старшою сестрою слобожанок – Антоніною.
Єлисей Трегубов загалом пів століття провадив проукраїнську діяльність, був одним із найпомітніших діячів об’єднання «Старої Громади» поряд із Миколою Лисенком, Олександром Русовим, Михайлом Старицьким, Павлом Чубинським, Тадеєм Рильським, Ольгою Косач (Оленою Пчілкою) та іншими. Власне, у цьому колі під час першого приїзду в Київ на початку 1885 року Іван Франко познайомився з Ольгою Хоружинською.
Марко Мілютін, старший науковий співробітник відділу «Іван Франко і Київ» Музею видатних діячів української культури
«Не слід забувати, що під час другого приїзду Івана Франка у Київ весільна подія 4 травня 1886 року відбувалась конспіративно, – каже Марко Мілютін, старший науковий співробітник відділу «Іван Франко і Київ» Музею видатних діячів української культури. – Є декілька версій, звідки наречений вирушав на весільну церемонію на сучасну вулицю Богдана Хмельницького, за квартал вище Хрещатика в напрямку Оперного театру (його збудують пізніше, 1898–1901 роках)».
Людмила Старицька згадувала про те, що, можливо, Іван Франко на вінчання виїжджав із будинку її батька, проте ця версія досі не підтверджена. Точно тоді Іван Франко не міг зупинитися в родині Єлисея Трегубова, як це було під час його першого візиту, оскільки, за традиціями, наречений до одруження не може перебувати в будинку нареченої.
Під час шлюбної метушні Іван Франко мешкав в умебльованих кімнатах студента-медика Сергія Киричинського в готелі при закладі штучних мінеральних вод, що стояв за будівлею Купецького зібрання (нині це Національна філармонія України).
Марко Мілютін нагадує, що шлюб Івана Франка й Ольги Хоружинської був міжстановим та міжконфесійним. Долі поєднували греко-католик, австрійський підданий і православна християнка Російської імперії, в складі якої міцно тримали Україну.
Людмила Ольховська, завідуюча відділом «Іван Франко і Київ» Музею видатних діячів української культури
Завідувачка відділу «Іван Франко і Київ» Музею видатних діячів української культури Людмила Ольховська уточнює, що здійснив акт міжконфесійного шлюбу без попереднього дозволу церковних ієрархів (що не вплинуло на визнання його дійсним) відчайдух, вчитель закону Божого в Колегії Павла Галагана Симеон Трегубов. Він був однофамільцем Єлисея Трегубова.
Людмила Ольховська пояснює, що саме викликало декілька причин невдоволення представників тогочасної влади. Адже відбулося об’єднавче за значенням вінчання Івана Франка й Ольги Хоружинської: «По-перше, тоді було погіршення дипломатичних відносин між Австро-Угорщиною і Російською імперією. Готувалися до війни. Тому загалом будь-який іноземець в Росії сприймався як потенційний шпигун. І, звичайно, давалася взнаки політична діяльність Івана Франка – відомого соціаліста (за драгоманівськими визначеннями), Галицького радикала».
Перше спільне фото подружжя зробили у день вінчання
Саме через те, що Іван Франко перебував в об’єктиві особливої уваги російської жандармерії, був під постійним наглядом, після вінчання пара мусила дуже швидко покинути Київ. Проте вже в дорожньому одязі встигли зробити перше спільне фото 4 травня 1886 року в салоні, що працював на розі сучасних вулиць Хрещатика й Лютеранської, неподалік від модної в ті часи кав’ярні «Варшавської», де часто зустрічалися представники польської та української інтелігенції.
До речі, цей фотосалон пара обрала невипадково. Іван Франко знав про активіста Володимира Висоцького, котрий писав поезії.
НЕ МОЖНА ЗАТРИМАТИСЯ НА ВЛАСНОМУ ВЕСІЛЛІ, ЯКЩО ТИ ЗА КІЛЬКА КРОКІВ ВІД ЦЕРКВИ
Ольга Франко видавала вісник «Житє і слово»
Ще у статусі нареченої в листі до Івана Франка від 9 лютого 1886 року Ольга Хоружинська писала, що в них вдома в Києві, тобто у Трегубових, був Іван Нечуй-Левицький, а також Петро Косач, і незабаром приїде й Олена Пчілка. У найпершому листі 12 вересня роком раніше Ольга вибачилася за свою «мішанную мову»: «Міні дуже неловко передъ Вами за мою мішанную мову. Я хоть и разибрала Вашого листа, але все ж свою мысль выражать на бумази по украиньскому ще не привикла».
Іван Франко, котрий просив руки дівчини, відповів: «Пишіть частенько! Нехай се зовсім не конфузить Вас, що недобре виражаєтесь по-українськи. Пишіть хоч і по-московськи, кожде Ваше слово, на якій воно мові буде, для мене рівно дороге і миле. Адже ж я знаю, що Вам ніде було вивчитись української мови, – так чого ж тут встидатися? Нехай ті встидаються, котрі не дають українцям вчитись на рідній мові».
Запис про одруження Івана Франка та Ольги Хоружинської
Франко і Хоружинська одружувалися «не з любові, а з доктрини». Ці слова часто трактують як відсутність між ними почуттів, не беручи до уваги тогочасних прогресивних суспільних настроїв і навіть значень слів. Наприкінці ХІХ століття важливо було дати зрозуміти обраниці, що вона після одруження не буде хатньою прислугою й доглядальницею дітей, а матиме можливість реалізуватися. Тому, наприклад, і Михайло Грушевський подібні слова писав своїй майбутній дружині.
Іванові Франку, коли вінчався, було вже майже 30 років – для ХІХ століття то були вже роки людської осені, як він сам зазначав. Так вважала і більшість. І це теж позначалося на стриманих залицяннях до молодшої майже на вісім років Ольги.
Поетичне послання Олени Пчілки Ользі (Олені) Хоружинській
Ольга Петрівна Косач, котра допомогла створенню цієї сім’ї, свою молоду подругу на нове життя в чужу державу проводжала такими словами: «…З коханцем серце поєднавши, у щасті спільнім потопавши, згадайте інколи і нас, друзів прихильних тут до вас». (Тут варто згадати, що Ольгу Хоружинську називали Оленою – власне, як і матір Лесі Українки).
Дуже часто в медіа та під час екскурсій можна почути, що Іван Франко «так не хотів одружуватися, що аж на власне весілля спізнився». Як усе було насправді?
Бібліотека в Колегіїї Павла Галагана знаходилася на одному поверсі з Павлівською церквою. Нині це Національний музей літератури України
Іван Франко жодної хвилини не витрачав на бездіяльність, нагадує заступниця генерального директора Національного музею літератури України Тамара Сидоренко, постійно в його руках була книга. Тому не дивно, що в Колегії Павла Галагана, де у Павлівській церкві мала відбуватися церемонія, – наречений не оминув розкішної бібліотеки тоді одного з найпрестижніших приватних навчальних закладів всієї Російської імперії. Проте церква і бібліотека розміщені на одному поверсі великого будинку, де нині діє Національний музей літератури. Тому можна було трохи затриматися, втім запізнитися – ніяк, якщо до місця призначення лише декілька десятків кроків.
Тут вінчалися Іван Франко та Ольга Хоружинська, нині це частина експозиції Національного музею літератури України
На жаль, оригінальний іконостас Павлівської церкви відразу знищили більшовики. Зараз на його місці – реконструкція. Невідомою донині залишається доля ікони розп’яття Ісуса Христа, котру створив для цього місця Олександр Мурашко.
Тамара Сидоренко, заступниця генерального директора Національного музею літератури України
Зі спогадів, Ольга Хоружинська мріяла, щоб на весіллі всі були у фраках, а наречений – ще й з «метеликом». Уявляла, що її урочисто привезуть на кареті білими кіньми. Проте склалося все трохи по-іншому.
Іван Франко дійсно пізніше зміг виїхати з однієї країни в іншу, зі Львова в Київ, тому вінчання відбулося не у квітні, як спочатку планувалося, а у травні. Те відтермінування також засмучувало Ольгу. Тому що, кажуть, якщо одружуєшся третього весняного місяця – надалі будеш «маяться» (мати неспокій) у сімейному житті.
У Національному музеї літератури України
Шлях спільного життя видатних українських діячів Івана Франка та Ольги Хоружинської не можна назвати легким. Однак першопричини цього – намагання імперій розривати й використовувати українські землі, роз’єднуючи й навіть знищуючи людей, а ще маніпулюючи інформацією про достойників.
Валентина Самченко, м. Київ
Фото Олександра Клименка
Франко Культура Музей