30.08.2026
Поділитися
Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter
Десять робіт висунуто на здобуття премії імені В’ячеслава Чорновола за найкращий публіцистичний твір у сфері журналістики у 2026 році. Список оприлюднено на сайті Держкомтелерадіо.
1. «Зробіть НАВПАКИ: життя та продажі ДО і ПІД ЧАС ВІЙНИ» — журналістка, радіоведуча та письменниця Людмила Калабуха.
Видання побачило світ 2025 року у друкарні «Коло» (Дрогобич).
Авторка фіксує досвід українського суспільства в умовах повномасштабного конфлікту. На сайті премії роботу охарактеризували як таку, що «сприяє збереженню історичної пам’яті, національної свідомості та осмисленню новітньої історії України крізь призму реальних людських доль та свідчень сучасників».
2. «Тріумфальний похід Української Республіканської Капели» — журналістка, фахівець в історико-культурній царині Юлія Марцінів.
Стаття вийшла друком 2024 року в чиказькому виданні «Ukrainian рeople».
Авторка розповідає про місію Української капели з популяризації української культури та музики у 1919 році, коли «вирішувалася доля України, а саме її незалежність», спираючись на архівні документи.
3. «Українське радіо. Історія буремного століття» — медіаменеджер, громадський діяч Вадим Міський, журналістка, продюсерка та ведуча Тамара Гусейнова, диктор та радіожурналіст, медіаменеджер Дмитро Хоркін.
Видання присвячене сторіччю першого українського мовника; вийшло 2025 року у видавництві «Лабораторія» (Київ).
Автори описують Українське радіо як інституцію, що «за радянських часів допомогла зберегти в масовому вжитку українську мову, пісню та культуру», а сьогодні є джерелом інформації під час війни, блекаутів та окупації — зокрема, висвітлюють роль В’ячеслава Чорновола у впровадженні прямих парламентських трансляцій.
4. «Майбутнє приходить зненацька… Україна. 2015–2025» — український науковець, письменник, журналіст Роман Офіцинський.
Книжка вийшла 2026 року в ТОВ «РІК-У» (Ужгород).
Автор аналізує найскладніше десятиліття новітньої історії України на підставі журналістських спостережень та різноманітних джерел. На сайті премії книжку назвали «вагомим внеском у сучасну українську публіцистику».
5. «Життя як уламки скла» — письменниця, волонтерка Ганна Половенко.
Видання побачило світ 2024 року у видавництві Ірини Гудим (Миколаїв).
Авторка веде щоденникові записи за період з 24 лютого 2022 по 31 серпня 2023 року: перші дні конфлікту в Миколаєві, волонтерство у Червоному Хресті, спроба еміграції й повернення до волонтерської діяльності. Вона доповнює текст цитатами з новинних сайтів та соцмереж того часу, а також свідченнями мешканців Миколаєва та Херсонщини, які пережили окупацію.
6. «Незламний та нескорені. Миколаїв – місто героїв» — письменниця, журналістка, правниця Аліна Тітова.
Книжка вийшла 2025 року у друкарні Ірини Гудим (Миколаїв).
Авторка спирається на понад п’ятдесят інтерв’ю з учасниками та свідками воєнних подій у Миколаєві та групує матеріали за тематичними блоками — медицина, волонтерство, бізнес, комунальні служби, державні структури, освіта, культура, місцеве самоврядування.
7. «Письменник від верстата: служака московських окупантів Гітлер зламав життя сім’ї Рублевських (архівна розвідка)» — письменник-публіцист, заслужений журналіст України Сергій Шевченко.
Стаття опублікована 2024 року в газеті «Україна молода».
Автор продовжує цикл про трагічні долі діячів «Розстріляного відродження» та використовує документальні матеріали з розсекречених справ репресивних органів, розкриваючи деталі життєпису розстріляного 1937 року київського митця.
8. «Як ми дорослішали? Революції, які нас змінили» — журналістка та радіодокументалістка Юлія Чаплінська, журналістка Марина Люта, радіодокументалістка та продюсерка Анастасія Алєксєєнко (Ана Море).
Документальний проєкт із трьох частин прозвучав в ефірі Радіо «Культура» 18–20 листопада 2024 року.
Авторки розповідають про три революції новітньої історії України (Студентську революцію на граніті, Помаранчеву революцію та Революцію гідності) через архівні аудіозаписи та особисті свідчення учасників, що дає змогу «зрозуміти значення пережитих ними подій та їх глибинні причини».
9. «Моменти війни» — письменник, член НСЖУ Олег Журавський.
Книжка вийшла друком у січні 2023 року, автор писав її тезами з кінця лютого 2022-го.
У роботі задокументовано працю, життя та стійкість колективу невеликого залізничного підприємства Харкова в перший рік повномасштабного вторгнення.
10. «Заручник радянської влади» — журналіст, краєзнавець, член НСЖУ Володимир Поліщук.
Видання вийшло 2026 року в ТОВ «Франко Пак» (Київ).
Автор зібрав архівні дослідження репресій жителів Кіровоградщини — новели розповідають про комуністичний терор у краї та долі українців, знищених тоталітарною системою.
Премія імені В’ячеслава Чорновола за найкращу публіцистичну роботу в галузі журналістики присуджується щорічно, починаючи з 2004-го. Нею відзначають твори, «що сприяють утвердженню історичної пам’яті народу, його національній свідомості та самобутності».
Нагадаємо, у 2022 році лавреатом премії став шеф-редактор журналу «Універсум» Олег Романчук за збірку «Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи», а роком раніше лавреаткою стала Людмила Житня за книжку «Чорнобиль – очима жінок. Інтерв’ю з атомною катастрофою».