Саме такі приховані геологічні особливості нещодавно виявили на рівнині Налларбор (Nullarbor Plain) – величезній безлісій пустелі в Австралії. Ця пласка карбонатна платформа, площа якої перевищує 200 000 квадратних кілометрів, зазнавала впливу ерозії понад 14 мільйонів років. Вона майже не мала тектонічних деформацій, зледенінь та мінімальне накопичення осаду, що зберегло її геологічну історію в доволі стабільному стані.
“Комбінуючи картографічні дані, геофізичні дослідження, вивчення печер та аналіз осадів, ми встановили, що ці траншеї пов’язані з глибокими печерними системами під рівниною Налларбор”, – пояснює Ліпар. Деякі печери тут неглибокі, але найглибші можуть сягати 50-150 метрів під поверхнею, з ходами протяжністю сотні метрів і шириною в десятки метрів. Вони утворилися давно, коли підземні води розчиняли вапняк, формуючи підземні протоки. Згодом, коли рівень ґрунтових вод знизився, печери осушилися. Втративши опору, яку надавала вода, їхні склепіння почали просідати. Ці величезні печерні системи руйнувалися знизу, що спричиняло зсуви земної кори над ними, залишаючи сліди на поверхні рівнини.
Дослідники дійшли такого висновку, вивчивши п’ять траншей, зокрема Траншею Куналда (Koonalda Trench) протяжністю близько 22 кілометрів та Траншею Янгунабі (Yangoonabie Trench) завдовжки приблизно 28 кілометрів. За допомогою електротомографії було виявлено широкі зони з низьким опором під траншеями, що сягали глибини понад 30-70 метрів. Ці зони відповідають заповненим осадом та роздробленим матеріалам під поверхнею.
Пасивні сейсмічні вимірювання надали додаткові докази наявності менш ущільненої або більш роздробленої породи під осями траншей. Особливо корисним виявився геологічний “детективний” метод: у печері Клей-Дем (Clay Dam Cave), де провалля (карстова лійка) в межах траншеї Куналда стало буквальним вікном у підземний світ. Близько 20 метрів оголених шарів показують просідання гірських порід та осаду, що відповідають структурі, виявленій за допомогою геофізичних вимірювань.
