Нагадаємо, згідно із законопроєктом, ініціатором якого є Юлія Гришина та ще 47 народних депутатів, обов’язковими мають залишитися українська мова та історія України, а математика має стати предметом на вибір вступника.
Авторка законопроєкту обґрунтовує свою позицію тим, що «правила вступу до закладів вищої освіти мають відповідати викликам війни».
Її підтримує юристка Лілія Орел, яка на власному досвіді доводить, що досягнення у дорослому житті можливі і без математики:
Водночас їхні опоненти зауважують, що математика є надзвичайно важливим предметом, який формує і перевіряє не лише вміння виконувати обчислення.
Зокрема, директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко підкреслює, що математика, поряд з мовою, є найкращими показниками майбутньої успішності студентів:
«Математика має залишатися серед обов’язкових предметів НМТ, оскільки саме результати цього іспитування, разом з результатами з української мови, є найкращими провісниками успішності майбутніх студентів, а також є надважливими інструментами для опанування академічних програм».
Заступник голови освітнього комітету Верховної Ради Сергій Колебошин засуджує «феноменальну» аргументацію авторів ініціативи:
«У нас же все погано з математикою? Тому давайте не будемо нічого робити. Давайте не будемо її складати. Державі ж це не потрібно», – саркастично зазначає депутат.
Ексзаступник міністра освіти Михайло Винницький ставить свій діагноз короткозорості депутатам, які зареєстрували законопроєкт:
Завідувачка лабораторії прикладної математики Національного центру Малої академії наук України Катерина Терлецька переконана, що математика завжди була основою обороноздатності будь-якої держави та іронізує:
«Особливо зворушує аргумент про те, що дітей не можна змушувати, а треба мотивувати. Звісно. Можна ще не змушувати чистити зуби, займатися спортом і вчити іноземні мови. Просто мотивувати. Проблема лише в тому, що математика рідко мотивує сама собою. Вона вимагає того, чого сучасний світ намагається уникати: дисципліни, концентрації, регулярної праці та вміння долати труднощі. Саме тому суспільство і створює освітні стандарти, щоб діти опановували не лише те, що подобається, а й те, що необхідно для збереження суспільства. Бо якщо залишити лише те, що легко і комфортно, то через десять років ми можемо втратити не просто інженерів, ми можемо втратити нашу Україну».
Старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України Антон Сененко, який зараз служить у ЗСУ, також розглядає цю ініціативу з позиції обороноздатності країни:
Науковець Олексій Болдирєв акцентує увагу на тому, що тривога батьків щодо НМТ спричинена не складністю тесту з математики, а власними травмами дорослих, які вступали до вишів в епоху високих конкурсів:
«Університети порожні. Спеціалістів з оптики, матеріалознавства, клітинної біології наступних 5–7 років не випускатимуть. Бюджетних місць навалом. Викладачі спраглі навчити вмотивованих студентів. Будь-які люди з якісною освітою в фундаментальній чи технологічній галузі будуть на вагу золота».
Голова наглядової ради Національного університету «Київський авіаційний інститут» Петро Чернишов зауважує, що все, що в українській освіті стає необов’язковим, миттєво вмирає:
Директор вінницького ліцею Олександр Козлов змушує поглянути на цю проблему не просто як на зміну правил вступу:
Консультант з освіти і навчання PhD Мар’яна Калабухова доводить, що в сучасному цифровому світі чистих гуманітаріїв майже не залишилося:
– не про вміння рахувати в умі чи знання теорем, а про універсальний фільтр та інструмент оцінки людського мислення».
Натомість cтратегічна кураторка проєкту з розроблення програм і навчально-методичних матеріалів для вчителів Благодійного фонду SavED Олена Северенчук переконана, що подання такого законопроєкту депутатами має на меті покращити собі реноме серед електорату та зіграти на вразливості українців:
Директор Unicorn School Володимир Страшко стверджує, що у виші не зможуть навчатись студенти, які не склали математику:
Є й більш помірковані спікери, які пропонують диференційовано підходити до питання обов’язковості предметів НМТ залежно від спеціальності, на яку планує вступати абітурієнт. Зокрема, вчителька історії Леся Хлипавка зазначає:
«Система вступу може враховувати особливості різних освітніх напрямів. Наприклад, для майбутніх гуманітаріїв достатньо перевіряти базові математичні компетентності, тоді як абітурієнти технічних і природничих спеціальностей мають демонструвати значно глибший рівень підготовки.
».
Показовими є й результати опитування щодо необхідності скасування математики як обов’язкового предмета НМТ: думки опитаних розділились майже навпіл.
Це свідчить, що дискусія щодо формату НМТ у наступному 2027 році буде тривалою і запеклою.