огляд головних нововведень закону.
Документ систематично модернізує засади діяльності дослідницької інфраструктури та вперше на законодавчому рівні впроваджує постдокторантуру як повноцінну фазу академічної траєкторії, а також окреслює значення та функції наукового керівника наукового (науково-технічного) проєкту (principal investigator).
Дослідницька інфраструктура – від розрізненості до згуртування
Передове наукове устаткування та інші елементи дослідницької інфраструктури є основою для здійснення фундаментальних і прикладних розробок на міжнародному рівні. Разом з тим, їх підтримка вимагає значних фінансових вкладень, що перевищують можливості окремо взятої організації.
Розташування інфраструктурних об’єктів у різних наукових інституціях та закладах вищої освіти без належної координації призводило до нерівномірності інформації та обмеженого доступу до обладнання. Як наслідок, частина ресурсів застосовувалася не в повній мірі.
Новий закон передбачає:
- введення понять «дослідницька інфраструктура», «відкрита наука», «відкритий доступ», «упорядковані дослідницькі дані (FAIR-дані)», «принципи FAIR», «Національна електронна науково-інформаційна система», «постдокторант»;
- заснування Реєстру дослідницької інфраструктури та встановлення процедури його формування та функціонування;
- встановлення специфіки організації діяльності локальних, розподілених та віртуальних (цифрових) дослідницьких інфраструктур;
- варіант створення національних консорціумів дослідницької інфраструктури;
- збільшення прав науковців щодо доступу до інфраструктури та відкритих наукових даних та визначення відповідальності за цілісність і правдивість результатів досліджень;
- модернізацію порядку формування державного замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію;
- розширення цілей та векторів державної політики шляхом упровадження засад відкритої науки.
Таке регулювання дозволить збільшити результативність державних інвестицій у науку та оптимальне використання потенціалу дослідницької інфраструктури, полегшити доступ дослідникам до сучасного обладнання незалежно від відомчої приналежності установ.
Оновлення законодавства відповідає курсу інтеграції України до Європейського науково-дослідницького простору та участі в програмі «Горизонт Європа».
Під час доопрацювання взято до уваги рекомендації Європейської комісії в рамках переговорного процесу щодо розділу 25 «Наука та дослідження».
Закон є етапом із узгодження українського законодавства з правом ЄС та складовою виконання євроінтеграційних зобов’язань України.
Постдокторантура: новий щабель академічної кар’єри
Окремий блок змін націлений на розбудову кар’єрної траєкторії молодих науковців. Закон вперше дає визначення на рівні законодавства поняттю «постдокторант».
У міжнародній практиці конкурсні наукові програми для відбору постдокторантів є засобом підтримки молодих дослідників та їхнього професійного шляху після отримання ступеня PhD. Вони надають змогу:
- поглибити наукову спеціалізацію;
- сформувати власну дослідницьку програму;
- підсилити міжнародну конкурентоздатність;
- інтегруватися в наукові спільноти та міжустановчу співпрацю.
До цього моменту постдокторальні програми в Україні розвивалися здебільшого в системі Національної академії наук України. Закон створює правові підстави для розширення сфери застосування цього інструменту в університетах і наукових інститутах різних форм підпорядкування.
Після завершення аспірантури молодий дослідник отримує можливість продовжити наукову діяльність у структурованому вигляді, що збільшує стабільність академічної кар’єри та зменшує ризик відтоку кадрів.
Науковий керівник проєкту: визначення, повноваження та відповідальність
Законом вперше на рівні законодавства визначено поняття «науковий керівник наукового (науково-технічного) проєкту» та закріплено його повноваження – роль, яку у світі ідентифікують як principal investigator.
Науковий керівник проводить координацію й адміністрування проєктом, зокрема кадровими, матеріально-технічними та фінансовими ресурсами для забезпечення ефективного і своєчасного виконання дослідження, та має права і обов’язки, визначені умовами договору про виконання наукового (науково-технічного) проєкту або іншими документами щодо його втілення.
Впровадження цього положення спрямовано на посилення ролі керівника дослідницької команди як ключової особи в реалізації наукового проєкту. Чітке розмежування повноважень між науковим керівником і адміністрацією установи створює передумови для:
- формування компетентних дослідницьких команд;
- результативного залучення зовнішніх ресурсів і міжнародних грантів;
- збільшення відповідальності за результат;
- прозорого і ефективного управління ресурсами проєкту.
Розширення інструментів підтримки молодих науковців
Закон також:
- уточнює статус і компетенції Рад молодих учених;
- розширює вектори грантової підтримки Національного фонду досліджень України, зокрема на програми навчання в аспірантурі, ад’юнктурі, докторантурі, інтернатурі та резидентурі.
Ухвалені зміни формують комплексну модель: модернізована інфраструктура забезпечує доступ до ресурсів, а оновлена система підтримки створює можливості для розвитку молодих науковців.
У поєднанні ці механізми підсилюють конкурентоздатність української науки та її інтеграцію до європейського дослідницького простору.
Міністерства освіти і науки.