Акція «Порожні стільці» закликала звільнити ув’язнених митців

На Софійській площі у Києві відбулася акція «Порожні стільці» на підтримку журналістів, письменників, діячів культури та правозахисників, які зникли безвісти, незаконно ув’язнені або перебувають у полоні через війну росії проти України. Захід організували Український ПЕН та Центр громадянських свобод.

У події взяли участь письменники, журналісти, правозахисники, а також колишні незаконно ув’язнені. Серед них були Максим Буткевич, Дмитро Хилюк, Леніє Умєрова, Юлія «Тайра» Паєвська, Владислав Єсипенко. У минулі роки їхні імена були на стільцях під час цієї акції. Цього року вони вже з нами, що є знаком надії на повернення всіх незаконно ув’язнених.

Владислав Єсипенко у своєму виступі згадав інших медійників, які досі перебувають у неволі, зокрема його друзів – Галину Довгополу, найстаршу незаконно ув’язнену, та Івана Яцкіна. Він також розповів історії Олексія Бесарабова, Володимира Дудки та Дмитра Штиблікова.

«Це люди, які повинні бути тут і займатися своєю справою. Дмитру Штиблікову дали найменший термін із їхньої трійки — 5 років. У 2021 році він мав вийти з в’язниці, але не вийшов. Його знову заарештували і дали новий термін – 19,5 років. Це, фактично, довічно. Це те, що ми повинні знати про те, що росія робить з нашими журналістами», — розповів Владислав Єсипенко.

Максим Буткевич зазначив, що вже 11 років займається організацією акцій на підтримку бранців Кремля, і наголосив на важливості цієї діяльності.

«Ще у 2014-му році на різних майданчиках ми розклеювали, розвішували чи розкладали таблички з іменами Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Геннадія Афанасьєва і ще багатьох інших. Звісно, тоді я не знав, що надійде момент, коли я не знатиму про це, але табличка з моїм іменем також буде наклеєна на один з таких стільців. Те, що зараз можу бути тут я, а не лише табличка, для мене є обіцянкою того, що наші повернуться, але до цього треба докладати зусиль. Передусім треба говорити про них. Для всіх, хто перебуває в неволі, важливо, щоб про них пам’ятали», — наголосив Максим Буткевич.

Леніє Умєрова поділилася історією Богдана Зізи та розповіла про переслідування, з якими стикаються мешканці тимчасово окупованих територій.

«У 2022 році, коли весь світ кричав про жахи Бучі, на окупованих територіях не знали, як реагувати. Тому що росія може зробити те ж саме з ними. Богдан Зіза не злякався і вийшов до міської ради Євпаторії й, на знак протесту проти усіх звірств у Бучі, вилив жовто-блакитну фарбу на місцеву адміністрацію. Звичайно, росія таке не пропускає. Його забрали, назвали це актом тероризму і ув’язнили на 15 років. У Криму та на всіх інших окупованих територіях є дуже багато людей, які зараз намагаються говорити правду. Але росія не може це допустити, бо їй потрібні ручні люди. Щодня ці люди ведуть власну боротьбу і власний бій за виживання, за те, щоб не втратити себе і не втратити свою гідність у цій в’язниці. І вони, я знаю, щодня виграють цей бій. Але ми мусимо їм допомагати й підтримувати, говорити про них, писати листи та закликати владу й міжнародні організації до звільнення цих людей», — наголосила Лєніє Умєрова.

Дмитро Хилюк згадав, що востаннє був на акції «Порожні стільці» у 2021 році. Тоді він і гадки не мав, що через чотири роки виступатиме тут як звільнений з полону, а не як журналіст, що висвітлює подію.

«На превеликий жаль, цивільних бранців росії стало ще більше, тому що у 2022 році розпочалася велика війна. Я прийшов сюди з почуття солідарності до тих людей, яких утримують у російських катівнях. Декого — ще з 2014 року. Ми не можемо силовим методом добитися того, щоб росія звільнила всіх цивільних, яких утримують у близько 80 в’язницях аж до Сибіру. Але ми можемо дати розголосу тому беззаконню, яке чинить ця держава: всередині країни й особливо за її межами», — зазначив Дмитро Хилюк.

Юлія «Тайра» Паєвська наголосила, що важливо, аби ті, хто нині перебуває в неволі, дожили до моменту обміну.

«Ми мусимо наголошувати на тому, щоб росія дотримувалася правил утримання як незаконно ув’язнених цивільних, так і військовополонених. Якщо побачите порожній стілець, вдома, в офісі чи якомусь закладі, будь ласка, згадайте про тих, хто зараз у неволі. Я не знаю нічого гіршого, ніж полон. Життя нічого не варте без свободи. І кожен може зробити свій внесок у те, щоб їх обміняли», — зазначила Юлія Паєвська.

Модераторами заходу виступили Максим Ситніков, виконавчий директор Українського ПЕН, та Олександра Романцова, виконавча директорка Центру громадянських свобод.

Під час акції хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих українців, чиї життя забрала війна росії проти України. Перед цим учасники заходу згадали українську журналістку та правозахисницю Вікторію Рощину, яку закатували в російській неволі.

На заході було встановлено символічну інсталяцію з порожніх стільців з іменами незаконно ув’язнених, полонених та зниклих безвісти авторів, медійників, митців та правозахисників, які не можуть бути фізично присутніми через російську агресію, що триває з 2014 року. На деяких стільцях були таблички «Ім’я невідоме», оскільки імена деяких ув’язнених, полонених та зниклих безвісти українців залишаються невстановленими.

За даними Інституту масової інформації, на сьогодні в ув’язненні перебувають щонайменше 26 цивільних осіб та один журналіст-комбатант. Відомо про 14 справ журналістів і громадянських журналістів у Криму, засуджених окупаційними судами до різних термінів. Більшість із них – кримські татари. Це справи Сервера Мустафаєва, Ернеса Аметова, Асана Ахтемова, Тимура Ібрагімова, Марлена Асанова, Сейрана Салієва, Ремзі Бекірова, Руслана Сулейманова, Османа Аріфмеметова, Рустема Шейхалієва, Амета Сулейманова, Ірини Данилович, Олексія Бессарабова та Вілена Темер’янова.

Загалом 119 медійників загинули з початку повномасштабного російського вторгнення, за даними Інституту масової інформації. З них 15 — під час виконання професійних обов’язків, 14 — як цивільні жертви та 90 — як учасники бойових дій.

За даними Офісу Уповноваженого з прав людини, майже 16 тис. незаконно ув’язнених цивільних осіб утримуються в росії та на тимчасово окупованих територіях, хоча справжня цифра може бути в рази більшою. Водночас у Реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин станом на кінець вересня 2025 року містяться дані про понад 70 тис. людей.

Організатори закликали стати голосом тих, хто нині перебуває в російській неволі — підтримувати інформаційні та адвокаційні кампанії правозахисних організацій, поширювати інформацію про порушення прав військовополонених та незаконно ув’язнених цивільних, писати листи.

За ініціативою Міжнародного ПЕН з кінця 1980-х років 15 листопада світ відзначає День ув’язненого письменника, або День порожніх стільців (Empty Chair Day). Порожні стільці символізують авторів, які не можуть бути з нами через ув’язнення, переслідування, зникнення чи вбивство. У 2025 році Український ПЕН та Центр громадянських свобод провели правозахисну акцію «Порожні стільці» вшосте.

Оригінал статті: chytomo.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *