Цифрова трансформація бібліотек: подолати 20-річне відставання

Чи живуть українські бібліотеки відповідно до сучасних тенденцій? Який їхній технологічний стан? Чи встигає українська бібліотечна система за світовими трендами цифровізації та впровадження IT-технологій? Кандидатка наук із соціальних комунікацій, директорка Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського та президентка Української бібліотечної асоціації Оксана Бруй розповідає про стан українських бібліотек, шляхи покращення ситуації та те, що вже робиться для розвитку сфери.

У цьому матеріалі йдеться про інформатизацію бібліотек, національні проєкти з модернізації бібліотечної системи, стратегії розвитку та значення галузі для України.

Довге емоційне інтро

Я філолог за першою освітою і все життя працюю в бібліотеках. За роки роботи від бібліотекаря до директорки бібліотеки я пройшла шлях через три установи: Бібліотеку Могилянки, Національну медичну бібліотеку та Бібліотеку Київської політехніки. За цей час я вивчала та співпрацювала з сотнями українських і закордонних бібліотек.

Тривалий час у моїй відповідальності були IT-відділи. Я ретельно вивчала впровадження та застосування бібліотечних інформаційних систем в Україні та за кордоном. Особливо мене цікавили національні та міжнародні проєкти, які об’єднують зусилля бібліотек для досягнення більшої цінності для читачів.

Інформатизація бібліотек: статистика

Загалом, українські бібліотеки відстають від світового рівня мінімум на 20-25 років. Рівень інформатизації (комп’ютеризація, інтернетизація, застосування спеціального програмного забезпечення) є дуже низьким. Бібліотекарі багато разів обговорювали ці проблеми, але багато рішень так і не були впроваджені з різних причин.

Статистика за 2018-2019 роки свідчить, що лише 41% публічних бібліотек мають комп’ютери, а 33% мають доступ до Інтернету (часто не швидкісного). Кількість бібліотек, які автоматизують свої процеси, наразі невідома.

Університетські бібліотеки мають кращу ситуацію: усі 184 бібліотеки комп’ютеризовані, мають доступ до Інтернету, а 164 працюють з автоматизованими бібліотечними інформаційними системами (АБІС). Однак у шкільних та інших спеціальних бібліотеках ситуація залишається складною.

Національні проєкти

За 30 років незалежності Україна не спромоглася реалізувати важливі для бібліотечної справи всеукраїнські національні проєкти: централізованої каталогізації, створення електронної (цифрової) бібліотеки, зведеного каталогу бібліотек.

В Україні налічується 9 національних бібліотек, 5 державних бібліотек та Книжкова палата України. Кожна з цих установ реалізує власні проєкти оцифрування рідкісних документів та створює бази даних, електронні бібліотеки. Хоча статистика користування цими ресурсами є високою, бракує злагодженості дій та об’єднання зусиль.

Протягом останніх десяти років було написано чимало проєктів, які залишилися лише на папері. Ми неодноразово пояснювали чиновникам ситуацію з бібліотечними IT, світовий досвід та кроки для скорочення відставання. Багато пропозицій викладено у Заяві ВГО Українська бібліотечна асоціація «Впровадження та застосування інформаційних систем у бібліотеках».

Ідея полягає в тому, щоб кожна бібліотека не описувала самостійно кожну книжку, а могла отримати готовий бібліографічний запис. Це також стосується проєкту Національна електронна бібліотека, який дозволить гідно представити українські книжкові скарби. Важливо, щоб будь-хто міг побачити, які ресурси є в бібліотеках, та отримати до них доступ.

Бібліотечні IT у стратегічних урядових документах

Незважаючи на зміни влади, ситуація з бібліотечними IT залишається невирішеною. Хоча розумні рішення неодноразово фіксувалися у державних документах, зокрема у Концепції Державної цільової національно-культурної програми створення єдиної інформаційної бібліотечної системи «Бібліотека — XXI» та Державній цільовій національно-культурній програмі «Бібліотека – ХХІ», які були прийняті, але не реалізовані.

Стратегія розвитку бібліотечної справи України на період до 2025 року «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України», прийнята у 2016 році, досі не має затвердженого плану реалізації. Проте, певні завдання цієї Стратегії виконуються або враховуються в інших стратегічних документах розвитку культури.

Наразі МКІП розробило Стратегію розвитку читання на 2021-2025 роки «Читання як життєва стратегія». Вона включає завдання щодо забезпечення цифрової доступності книжок та інформатизації бібліотек.

Мінцифри презентувало 94 проєкти цифрової трансформації, серед яких є Цифрова трансформація бібліотек та книговидавничої справи (е-Книга). Підпроєкт «Національна автоматизована бібліотечна інформаційна система» включає «Систему централізованої каталогізації», «Єдиний зведений каталог бібліотек України» та «Словники авторів та книжок».

Те, що проєкти цифрової трансформації бібліотек визначені пріоритетами, вселяє надію. Однак, аналізуючи попередні державні стратегічні документи, залишається обережність.

Ще один шанс?

Здається, що в Україні всі знають, як треба керувати бібліотеками та впроваджувати IT. Будь-хто, хто має стосунок до IT, готовий за короткий термін розробити систему та автоматизувати всі бібліотеки. Така ситуація, коли всі є експертами, є небезпечною, адже непрофесійні рішення на початку призводять до значних витрат.

Хочеться вірити, що ми зможемо реалізувати плани, і те, що давно працює в кожній цивілізованій країні, ми теж зробимо.

Бажано, щоб це було професійно, зручно і працювало як злагоджений механізм, а не «пародія» чи «кріплення на дротах». Сучасні IT в бібліотеках та національні проєкти — це не самоціль. Вони потрібні, щоб бібліотеки могли нормально працювати, виконувати своє суспільне призначення з більшою користю та меншими витратами ресурсів. Це дозволить кожному, хто потребує, швидко, легко та зручно знайти потрібну інформацію.

Тому, враховуючи вищесказане, є потреба знову поговорити про бібліотечні IT та національні бібліотечні проєкти. Оскільки тема дуже об’ємна, вона буде викладена частинами:

  • Частина перша. Система централізованої каталогізації.
  • Частина друга. Національна електронна бібліотека.
  • Частина третя. Зведений каталог бібліотечних інформаційних ресурсів.
  • Частина четверта. Виклики та спроможності цифрової трансформації бібліотек та бібліотечної справи.

Щотижня публікуватиметься нова частина, а наприкінці буде «Коротке оптимістичне outro». Сподіваємося, тема зацікавила, і ви повернетесь, щоб прочитати про Систему централізованої каталогізації.

Подробиці можна знайти на сайті: chytomo.com

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *