У Києві запустять «Єдину електронну бібліотеку»
У столиці стартує пілотний проєкт «Єдина електронна бібліотека», спрямований на об’єднання всіх публічних бібліотек міста в єдине інформаційне середовище. Про це повідомили в Київській міській державній адміністрації.
Проєкт передбачає інтеграцію бібліотек в одну систему, що має полегшити роботу бібліотекарів та покращити доступ до послуг для читачів. У майбутньому кияни зможуть користуватися одним читацьким квитком для всіх міських бібліотек, переглядати наявність книг онлайн та бронювати їх.
Наразі до системи підключено три дитячі бібліотеки:
- Центральна бібліотека імені Т. Г. Шевченка для дітей міста Києва;
- Бібліотека № 2 для дітей Деснянського району;
- Бібліотека № 119 для дітей Деснянського району.
Читацький квиток, оформлений в одній із цих установ, вже діє в усіх трьох. Триває підключення решти дитячих бібліотек столиці.
Наступним кроком стане інтеграція системи з міськими цифровими платформами «Київ Цифровий» та «Портал послуг Києва». Як зазначила директорка Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Вікторія Іцкович, у перспективі користувачі отримають особистий кабінет, зможуть переглядати єдиний електронний каталог, шукати та бронювати книги.
Чому створюють власну систему?
За словами директора Департаменту культури КМДА Сергія Анжияка, причиною створення власної системи стало використання застарілого програмного забезпечення, яке значною мірою мало російське походження та не оновлювалося з 2014 року. Місто прагне створити сучасну муніципальну систему, що відповідатиме потребам бібліотек і користувачів.
Тестування проєкту на базі дитячих бібліотек дозволить відпрацювати функціонал перед масштабуванням на всю мережу публічних бібліотек Києва. Система спростить щоденну роботу бібліотекарів, автоматизує процеси та надасть єдину базу даних. Для читачів це означатиме зручніший доступ до послуг.
Серед переваг нової системи – можливість ведення консолідованої статистики щодо видачі книг, їхньої популярності та активності користувачів.
Президентка Української бібліотечної асоціації Оксана Бруй додала, що система будується на основі сучасного open source-рішення, яке відповідає новітнім бібліотечним стандартам. Вона також зазначила, що термін «електронна бібліотека» може бути не зовсім точним, адже йдеться про платформу бібліотечних сервісів, а не лише про доступ до електронних документів.
Бібліотечні системи в інших містах
Оксана Бруй навела приклади подібних проєктів в інших обласних центрах. Щодо запорізької розробки «Є-книга» вона висловила думку, що не варто винаходити власні програмні рішення, коли існують готові альтернативи. Водночас, львівська система Koha, яка базується на міжнародних стандартах, є позитивним прикладом, хоча й орієнтована переважно на роботу з паперовими виданнями.
Виклики переходу
Основними складнощами під час впровадження нової системи є коректне перенесення великих обсягів даних із попередніх систем, особливо при переході багатьох бібліотек, що працювали в різних програмних середовищах. Також важливим питанням є захист персональних даних читачів та чітке розмежування прав доступу для бібліотекарів.
Що потрібно на національному рівні
На думку Оксани Бруй, окрім міських ініціатив, необхідні загальнонаціональні рішення. Це включає:
- Створення Національної системи централізованої каталогізації.
- Переведення національних і державних бібліотек на єдину платформу.
- Формування зведеного каталогу провідних бібліотек.
- Реалізацію програми інформатизації бібліотек з фінансуванням на місцях.
Бруй наголосила, що не варто створювати власне програмне забезпечення з нуля, оскільки це неефективно. Зведені каталоги мають існувати не лише на національному, а й на регіональному рівні, включаючи різні типи бібліотек.
За даними порталу: chytomo.com