Видавці пропонують шляхи відновлення книжкової галузі після російських атак
Видавці Віктор Круглов, Антон Мартинов і Микола Кравченко окреслили конкретні кроки для відновлення української книжкової галузі, яка постраждала від російських атак. Серед їхніх пропозицій — пільгові кредити для видавців, розширення програми “єКнига”, підтримка книгарень і бібліотек, цифровізація книжок та механізми захисту ринку після війни.
Віктор Круглов, голова наглядової ради корпорації «Ранок», виділив три ключові напрями: пільгове кредитування, стимулювання попиту на книги та розвиток книжкової інфраструктури. Він пропонує створити окрему програму пільгових кредитів для видавництв, аналогічну до програм підтримки енергонезалежності бізнесу, залучивши гарантії Європейського банку реконструкції та розвитку. За його словами, банки часто відмовляють видавництвам у кредитах через відсутність ліквідної застави, адже книги не становлять для них інтересу.
Для стимулювання попиту Круглов пропонує розширити програму «єКнига» на молодь до 25 років та батьків дітей. Він підкреслює, що такий підхід дозволяє читачам самостійно обирати книги, на відміну від централізованих закупівель державою.
Також видавець нагадав про закон, який передбачає часткову компенсацію оренди для книгарень, але механізм його впровадження досі не запрацював. Круглов зазначає, що багато книгарень почали закриватися після невдалого зимового сезону, оскільки падіння трафіку робить їх збитковими. Він оцінює потребу в фінансуванні пільгового кредитування у 40–60 млн євро, стимулювання попиту — у 50–60 млн євро, а підтримку інфраструктури — у 20 млн євро.
Антон Мартинов, засновник видавництва «Лабораторія», не погоджується з тим, що розвиток книгарень є основним способом зменшити кількість книг на складах. На його думку, книгарні вирішують питання доступу до книги та формування попиту, що є відмінним від проблеми складських залишків. Мартинов пропонує спрямовувати державну підтримку книгарень у міста з населенням 50–200 тисяч та менші населені пункти, де книжкова інфраструктура практично відсутня.
Видавець також вважає за необхідне переглянути вимоги до книгарень, щоб вони могли поєднувати продаж книг з кав’ярнями, подіями, лекціями та іншими послугами. Він вказує, що вимога щодо 80% книжкового асортименту потребує перегляду.
Мартинов зауважує, що збільшення кількості книгарень не вирішить проблему надлишку книг на складах, оскільки торгові точки не можуть вмістити весь асортимент. Частину функції забезпечення доступу до книг, на його думку, можуть взяти на себе бібліотеки. Він пропонує регулярно поповнювати їх сучасною українською та перекладною літературою, що дозволить людям, які не мають змоги купувати дорогі книги, отримати до них доступ, а також збільшить відвідуваність бібліотек.
Микола Кравченко, співзасновник видавництва «Нора-Друк», зосереджується на умовах роботи українського книжкового ринку після війни. Він прогнозує, що після завершення бойових дій на ринок можуть вийти великі іноземні гравці, поставивши українські компанії в нерівні умови через втрати складів, друкарень, накладів та оборотних коштів.
Кравченко також висловлює занепокоєння щодо можливої концентрації продажів у кількох великих мережах, що надасть їм більший вплив на умови співпраці з видавництвами. Він не пропонує обмежувати іноземні інвестиції, але вважає, що українському книжковому бізнесу може знадобитися перехідний період від одного до трьох років для відновлення.
Нагадаємо, 1 серпня у Харкові внаслідок російської атаки було знищено близько 8 мільйонів примірників книг, які зберігалися на складі. Також на початку липня була пошкоджена друкарня «Мегаполіграф» у Києві. Видавництво «Ранок» від початку повномасштабного вторгнення зазнало збитків на понад 60 млн гривень.
Дізнатися більше на: chytomo.com