Наука в Україні / Дарій Кузьмінський, фото хлопця, надане 24 Каналу
Наукова сфера у військовій галузі в Україні активно прогресує. Проте, в нашій державі спостерігається дефіцит фінансування для науки та дослідницької діяльності.
Про це в бесіді з 24 Каналам поділився юний науковець зі Львова, Дарій Кузьмінський. Наразі він здобуває освіту в міжнародній школі в Японії. Крім того, він є автором кількох наукових праць, з якими здобув перемоги на міжнародних змаганнях.
Як Україна втрачає науковців?
За словами хлопця, брак фінансування науки спостерігався ще до початку війни.
Він також поділився цікавим випадком щодо українських викладачів, які шукають кращих наукових можливостей за кордоном. Він розповів, що одного разу перебував у Японії в рамках програми обміну від МАН і на одній з лекцій зустрів українського викладача.
Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати
Цей викладач зараз працює в Японії, а раніше займався викладанням у Київському політехнічному інституті. Коли ми поцікавилися причиною його від’їзду, він зазначив, що прагнув займатися науковою діяльністю в КПІ, але у вітчизняних вишах для цього бракує коштів, – розповів Дарій.
Поточна ситуація в Україні спонукає до пошуку альтернативних освітніх підходів. Одним із таких є дистанційна ліцензована школа “Оптіма”, яка забезпечує якісний та безперервний навчальний процес навіть у надзвичайних умовах.
Тому, як повідомив хлопець, він побачив можливість викладати та працювати в Японії.
Він зазначив, що тут його наукова діяльність фінансується на суму 5 мільйонів євро щорічно. Цей бюджет дозволяє йому сформувати команду, придбати необхідне обладнання. Японська сторона надала йому ці кошти, оскільки їх зацікавили його дослідницькі теми, – уточнив Кузьмінський.
За його словами, в Україні такі суми є нечуваними. Отже, для забезпечення такого стрімкого розвитку науки, як у Японії, необхідні значні інвестиції. І ці інвестиції мають бути дуже вагомими.
Що каже Дарій про міжнародну освіту?
- Хлопець навчається за програмою міжнародного бакалаврату в Японії. Цю освітню програму використовують у багатьох освітніх закладах по всьому світу.
- На його думку, вона суттєво відрізняється від української системи освіти, причому в позитивному ключі.
- Найбільша відмінність полягає у кількості есе, які студентам доводиться писати. Тут усі гуманітарні дисципліни побудовані навколо написання есе.
- Він також додав, що абсолютно в кожній галузі, з кожного предмета, навчають аналізувати. А з природничих наук проводять багато практичних лабораторних робіт.
- При цьому він зізнався, що в українській школі переважно вимагають вивчення теорії, тоді як результат покращується, коли фокусуються на розвитку аналітичного мислення.