Основні тези
- Президент України Володимир Зеленський затвердив закон про академічну доброчесність, який ідентифікує порушення та міри покарання за їх ігнорування.
- Закон передбачає дії проти порушників, наприклад, обмеження професійної діяльності вчителів та втрата ліцензування для установ у випадку систематичних порушень.
Академічна доброчесність / Depositphotos
Президент України Володимир Зеленський ратифікував проєкт Закону про академічну доброчесність. Документ окреслює різновиди порушень та санкції за ігнорування академічної доброчесності.
Про це повідомляється на сайті українського парламенту. Що він включає – читайте далі.
Що включає документ?
Документ ідентифікує наступні види порушень академічної доброчесності:
-
запозичення авторства;
-
науковий плагіат;
-
привласнення авторства;
-
повторне використання власних робіт без посилання;
-
вигадування даних;
-
підробка;
-
упереджене оцінювання результатів навчання;
-
несамостійне виконання роботи;
-
заборонена допомога;
-
академічний зрив;
-
підбурювання до порушення академічної доброчесності;
-
організаційні порушення академічної доброчесності.
За недотримання академічної доброчесності передбачаються:
-
виховні заходи (застереження);
-
притягнення до академічної та/або дисциплінарної відповідальності (повторне виконання завдання чи оцінювання, скасування стипендій і пільг, відмова від участі в програмах академічної мобільності);
-
реагування на недотримання академічної доброчесності під час проведення конкурсів (відмова від участі в конкурсах);
-
організаційні заходи реагування (виключення з навчання або анулювання наукових ступенів і звань).
У разі фіксації факту академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації у кваліфікаційній праці, на підставі якої особі було надано ступінь вищої освіти, відбуватиметься анулювання відповідного ступеня вищої освіти.
Викладачам та науковцям можуть не дозволити керувати науковими працями, брати участь у грантах чи атестаціях, обмежити професійну активність. А ті, хто був притягнутий до академічної відповідальності протягом року, не можуть мати права на отримання викладацьких чи вчених звань.
Навчальні заклади та наукові інститути, де будуть виявлені випадки нечесності, у випадку систематичної бездіяльності, можуть втратити акредитацію чи дозвіл на діяльність.
Нагадаємо, що 18 грудня 2025 року Верховна Рада України прийняла проєкт закону № 10392 про академічну доброчесність.
Що відомо щодо обвинувачень чиновників у плагіаті?
- У квітні поточного року заступника міністра освіти та науки Андрія Вітренка звинуватили в плагіаті через використання чужих академічних робіт без посилань. Активісти виявили багато випадків заміни джерел та фальсифікацій у текстах чиновника.
- Також звинуватили у “подвійному плагіаті” у дисертаціях новопризначеного заступника Оксена Лісового – Миколу Трофименка.
- Голову Ради молодих вчених Національної академії наук України Валерію Ковач теж звинувачували у плагіаті. Її навіть на деякий час усунули з посади.
- Керівника МОН Оксена Лісового через нетривалий час після призначення на цю посаду в березні 2023 року також звинуватили у плагіаті в дисертації. Лісовий надав свою дисертацію на аналіз та наголосив, що буде формувати в Україні нову культуру чесності. Згодом аналіз дисертації міністра призупинили, оскільки він відмовився від наукового ступеня.
- За період головування у МОН Лісового в Україні стало можливим відмовитися від наявного вченого звання добровільно.
- У НАЗЯВО повідомили, що жодного науковця в Україні у 2024 році не було позбавлено наукового ступеня після підозри в плагіаті у дисертації. Загалом протягом 2024 року Національна агенція із забезпечення якості вищої освіти отримала 49 заяв щодо наявності академічного плагіату або фальсифікації в науковій роботі.