Чому не “виконуючий”? / Мagnific. Ілюстративне фото
При уважному аналізі мови офіційних документів, можна виявити численні звороти, які помилково сприймаються як українські, насправді ж є неточними кальками.
Про причину помилки у слові “виконуючий” ми розповімо, посилаючись на Український правопис.
Не “виконуючий” – як правильно українською
Ця помилка досі зустрічається в офіційно-ділових документах, і небагато хто здатен пояснити, що саме є некоректним. Щороку в кожній установі видається наказ про призначення “виконуюючого” обов’язки директора, ректора або іншого керівника на період відпустки чи тривалого відрядження.
Слово “виконуючий” є калькою з російського “исполняющий”. Воно утворене за моделлю активного дієприкметника теперішнього часу, яка для сучасної української літературної мови не є прийнятною.
Саме тому Український правопис (§ 32) вказує, що активні дієприкметники теперішнього часу на -учий (-ючий), -ачий (-ячий) мають обмежене застосування та здебільшого характерні для книжної, наукової або історичної лексики.
Тому, коректно вживати:
- “виконувач обов’язків”,
- “виконавець”,
- “особа, яка виконує обов’язки”.
Подібну помилку роблять особливо часто влітку, коли купують охолоджувальні напої, називаючи їх “освіжаючими”, хоча такого слова в українській мові не існує.
Після словосполучення “виконувач обов’язків” ставимо назву посади, яку особа тимчасово обіймає, у родовому відмінку. Якщо посада згадується в документах постійно, вислів “виконувач обов’язків” скорочують до “в. о.”, наприклад, у реквізитах “Підпис”.
Зверніть увагу! Після кожної літери скорочення “в. о.” ставиться крапка. У середині речення таке скорочення пишеться з малої літери, а на початку – з великої.
Отже, замість “виконуючий обов’язки директора” правильно сказати: виконувач обов’язків директора або особа, яка виконує обов’язки директора.
Іменник “виконувач” утворений за питомою українською словотвірною моделлю за допомогою суфікса -ач, який позначає діяча. За аналогічним принципом утворені слова: дописувач, відкривач, споживач, користувач, викривач.
Коректно:
-
виконувач обов’язків директора;
-
тимчасовий виконувач обов’язків;
-
особа, яка виконує обов’язки.
“Виконуючий” – це помилка: дивіться відео
Тому, якщо ви прагнете, щоб ваше мовлення відповідало нормам сучасної української літературної мови, замість калькованого “виконуючий” вживайте питоме українське “виконувач”.